27 квітня, 2010

вчуся)


хочу купити собі напівпрофесійний фотоапарат)

поки фотографую своїм старим і думаю чи потрібен мені новий)

може хтось розуміється в фотоапаратах ...так, щоб можна було щось порадити?)а то я вже стільки думок вислухала, що вже не знаю який хочу))









11 квітня, 2010

Любко Дереш з культовою ящірокою)

Ми часто не цінуємо те, що поряд, поки ми це не втратимо. Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в наший пам'яті. Ми прощаємося, знаючи, що зустрінемося знову. Ми говоримо, що подумаємо, знаючи відповідь заздалегідь. Ми шукаємо щось нове, знаючи що без старого не зможемо жити. Ми чекаємо, навіть коли говоримо "іди". Ми лаємося, кажучи собі в душі - "Ну обійми ж мене!", просто обійми. Просто жити і бути кому-небудь потрібним - це вже нагорода. Як важливо знати, що ти комусь потрібний. І що чиєсь сердечко б'ється заради тебе. Любов здатна на багато що. Не відштовхуйте її. Щирі слова любові можуть зігріти і тридцятиградусний мороз...
Це так ...знайшла на інтернетівських просторах 

А ЦЕ...прочитайте уривок...

Від того всього на душі ставало дуже тужливо, самотньо і страшно. На вулицях міста – ні душі. Тільки вечірнє світло сонця та ще запах диму, ностальгії й холоду. Пахло зимою. І пустка на вулицях. І повно-повнісінько жовтого листя. Банзай узяв свою зелену куртку. Запхав у кишеню свіжі випуски "Патріота" і "Віри, Надії, Любові" й пішов знайти десь лавку, почитати їхні бздури. Коли довго бути у квартирі, навіть у кімнаті, обклеєній нотними листками, і курити, курити, курити, то врешті-решт кімната починає душити тебе.

Надворі було зимно. Холод і дим відразу нагадували йому про Солю. Вони гуляли Кайзервальдом, коли була осінь.


суперовий роман...сьогодні замість того, щоб до модуля готуватися, читала...захоплює...тільки він нестандартний...про життя...його написав автор у 16 років...видана та книжка була ще в 2001 році здається...але це все для мене так актуально)

ще мені здається, що "Поклоніння ящірці" має бути щось класне

03 квітня, 2010

а я знову виграла)))урааааа

а мені останнім часом почало щастити в розіграшах подарунків)
це вже третій)
здається третій))
якщо врахувати ще ПІФи та доброту майстринь, то в мене вже багато подаруночків))
буду чекати сильно-сильно, коли він прийде)але зараз свята...напевно довго йти буде((
клаасно)
день народження лише через місяць, а тут такі подарунки))


02 квітня, 2010

вже скоро)

...


нарешті маю новий фотошоп)
і гарний настрій)

01 квітня, 2010

з Великоднем)

свято наближається)а до нас в університет приїхала професор з Чікаго...хоч вона і живе там, народилася вона в нас...у Львові)і приїжджає до нас деколи прочитати лекції про Шекспіра і сучасне американське життя)
завтра в нас буде остання весняна лекція)але обіцяє, що приїде восени)
цього разу нам випало купляти їй подаруночок на згадку)


картинки з тої серії...я їх обожнюю)вони керамічні...розміром десь 25*25..важкі...але тааакі гарні)і досить "демократична" ціна)всього 40 грн за штучку)за такі гроші я б всі скупила))вони є на різні тематики)від котиків і корів) до рибок і ось таких..українських)
а відкриточку я вже сама вирішила зробити)настрій з'явився нарешті)не знаю як вам...а мені все дуууже подобається)на першій і фотографії трохи видно, що вона перекособочилась трохи((заважка з одного боку)хилить її))